Криза на фармринку: що сталося?

Фармацевтичний ринок України опинився у стані напруги через низку ініціатив, які суттєво змінюють правила гри. Замість системного діалогу та прозорого обговорення з усіма учасниками ринку, ключові рішення ухвалюються поспіхом і кулуарно. Це викликає питання: кому вигідні ці зміни, і чому вони просуваються без врахування думки галузі?

Що відбувається?

Законопроєкт №11493, який мав стосуватися виключно спрощення реєстрації ліків для централізованих закупівель, несподівано перетворився на базу для масштабного «переформатування» всього фармацевтичного ринку. Внесені до другого читання правки включають квотування продажів, заборону маркетингових угод та обов’язкове використання єдиного електронного каталогу для закупівель.

Ці пропозиції не лише створюють суттєві ризики для економіки галузі, але й ставлять під загрозу доступність ліків для українців.

Кому це вигідно?

1. Гравці, які не змогли втриматися на конкурентному ринку оптової торгівлі:

Деякі дистриб’ютори, які поступаються більшим і ефективнішим компаніям, прагнуть через обмеження квот створити собі переваги. Це не вирішує проблем ринку, а лише шкодить його стабільності.

2. Виробник з великим політичним лоббі, який не може чесно конкурувати за якістю чи ціною з імпортними ліками, намагається закріпити свої позиції через заборону маркетингових угод. Це дозволить їм уникнути конкуренції з міжнародними брендами та генериками, проте споживачам доведеться платити більше.

Чому відсутнє прозоре обговорення?

Головна проблема — відсутність діалогу з ринком.

На аптечному саміті представники влади запевняли, що всі зміни впроваджуватимуться прозоро та з урахуванням думки учасників ринку. Однак на практиці ми бачимо інше:

• Офіційний перелік правок не опублікований.

• Запрошення на комітет отримують лише обрані.

• Більшість ключових гравців ринку, від аптек до дистриб’юторів, не мають можливості вплинути на ці ініціативи.

Чому такі важливі зміни вносяться в терміновому порядку, без прозорості та публічного обговорення? Відповідь очевидна: це вигідно окремим групам, які прагнуть монополізувати ринок, витіснивши конкурентів.

Що загрожує ринку?

1. Квотування продажів:

Обмеження у 20% для одного покупця створить штучний дефіцит ліків, особливо в регіонах та прифронтових територіях. Це призведе до збоїв у постачанні й підвищення цін.

2. Обмеження, а фактично маркетингових угод:

Без цих договорів аптеки втратять важливий дохід, що змусить їх або підвищувати націнки, або закриватися, особливо у віддалених районах.

3. Єдиний електронний каталог:

Бюрократизація процесів і додаткові витрати на адміністрування створять нові бар’єри для учасників ринку, підвищуючи вартість ліків для кінцевого споживача.

Які реформи потрібні?

Зміни на фармринку мають базуватися на реальних потребах і враховувати інтереси всіх учасників ринку, а не лише окремих груп. Пріоритетними мають стати:

• Розширення програми реімбурсації.

• Декларування цін виробниками.

• Дозвіл на паралельний імпорт ліків.

• Відмова від квотування та заборони маркетингових угод.

Ситуація, що склалася, є серйозним викликом для фармацевтичної галузі. Ініціативи, які просуваються без належного обговорення, не тільки загрожують економіці ринку, але й підривають довіру до влади.

Реформи такого масштабу не можна проводити поспіхом і кулуарно. Потрібен прозорий, системний підхід, який гарантуватиме стабільність галузі та доступність ліків для населення. Тільки так можна уникнути кризи, яка може мати катастрофічні наслідки для всієї країни.