Володимир Панченко розповів про політичні та економічні підтексти екологічного активізму
Доктор економічних наук, директор Аналітичного центру Федерації роботодавців України Володимир Панченко пояснив, як екологічний активізм стає зброєю розвинутих країн в конкурентній боротьбі проти бідних.
Про це він розповів під час бесіди з ведучим Петром Охотіним у програмі «Tiger news».
«Сьогодні хибно сприймається, що існує протекціонізм, який протидіє розповсюдженню певного продукту. Насправді існує мега-рівень – тобто рівень Організації Об’єднаних Націй, є мета-рівень – рівень міжнародних об’єднань, мезо-рівень – це рівень держав. Потім уже починаються корпорації, коли це спускається на рівень підприємства. Жодної конспірології, це бізнес», - пояснює він.
Наприклад, потрібно призупинити розвиток якогось регіону.
«А в тому регіоні, на його нещастя, існують теплові електростанції. З одного боку, ви можете сказати: «Ми не купуємо продукцію, бо вона неекологічна, вироблена з порушенням викидів». Це спосіб простий, але ненадійний, тому що це позбавлення можливості розвитку. Але якщо виходить Грета Тунберг і каже, що клімат змінюється, і «ви, попередні покоління, винні в тому, що ми не зможемо жити» - це сприймається суспільством», - пояснює Панченко.
Тож виходить, що «кавовий активізм» дуже чітко рефлексує на молоду дівчину, яка говорить правильні речі: клімат змінюється, і це дуже погано.
«Це ніяк не заперечиш. Відповідно, тоді на мега-рівні всі міжнародні організації це підхоплюють. Потім це підхоплюється на рівні об’єднань і фінансових інституцій, які кажуть: «Ви бачите, народ просить, щоб клімат не змінювався. Тому ми починаємо блокувати фінансування викопних джерел енергії», - каже він.
Politeka повідомляла, що Окландер порадив виробникам створювати аналог українського Амазону.
Також Politeka повідомляла, що В Україні вже створюються десятки фондів, які готові фінансувати успішні ідеї.