Виходило так, що на кожному етапі була чиясь невелика вигода, - історик про систему кредитування у дореволюційному Києві

Дослідник історії Києва Михайло Ганницький розповів у програмі «Головне питання» з Борисом Бронштейном про те, що у Києві раніше працювала продумана і дієва банківська система, спеціально орієнтована на розширення доходів від нерухомості

«Йшлося про те, що людина з досить скромним капіталом у кілька тисяч рублів може, врешті-решт, стати власником 100-тисячного будинку. Спочатку він, припустимо, купив садибу, отримав під неї строкову позичку в одному кредитному товаристві - в товаристві взаємного кредиту. Побудував на позичені гроші кілька поверхів - може під них вже збільшити кредит. Потім він добудовує цю будівлю, вона вже готова, може здаватися в оренду», - говорить він.

Тоді він з цією терміновою позикою розправляється, погашає її завдяки тому, що бере вже довгостроковий кредит.

«А довгостроковий кредит був побудований так. Припустимо, він взяв якусь суму. За неї треба платити банку, який дав цю позику, десь відсотків п'ять, і ще невеликий відсоток погашення. У підсумку виходить відсотків сім - сім з половиною плати за кредит. Але ти побудував нерухомість, яка дає вже 10 відсотків. Тобто ти все одно виходиш в плюсі», - зазначає історик.

Коли закінчується термін кредиту, за цей час відсоток погашення, обростаючи відсотками на відсотки, складається в суму погашення первісного кредиту. Ці платежі призводять до того, що закінчився термін кредиту - все, борг погашений.

«І всі відсотки для тебе і твоїх спадкоємців вже повністю можуть бути отримані. Люди навіть з невеликим капіталом могли за рахунок цих кредитів вийти в розряд домовласників. Банку це теж було вигідно. Він поширював свої цінні папери завдяки тому, що отримував відсотки з домовласників. Він трішки дорожче давав відсоток, ніж держава. Виходило так, що на кожному етапі була чиясь невелика вигода», - робить висновок Ганницький.

Як повідомляла Politeka, Сергій Дацюк розповів, Чи можна бути успішним неісторичним народом, і чи потрібно українцям входження в історію.

Також Politeka повідомляла, що Шеховцев розчарувався в можливості політологічного аналізу українських крайніх правих.