Василь Пелепецький про вимоги законодавства до кредитних договорів

Чинне законодавство передбачає, що кредитором та, відповідно, стороною кредитного договору може бути виключно фінансова установа (банк або небанківська фінансова установа), яка у порядку, визначеному законодавством про ліцензування, отримала відповідне свідоцтво та внесена Національним банком України до відповідного реєстру. Інформація про кредитора є публічною; закон вимагає, щоб кожна фінансова установа розміщувала відомості про компанію на своєму веб-сайті.

При укладенні кредитного договору застосовуються загальні вимоги до істотних умов цивільно-правових договорів, визначених статтями 180 та 638 Цивільного кодексу України. Щодо умов кредитного договору законодавець передбачив особливі умови у статті 345 кодексу: кредитний договір повинен містити мету, суму і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов’язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Кредитний договір укладається виключно у письмовій формі, а за побажанням однієї зі сторін може бути посвідчений нотаріально. Також законодавець передбачає електронну форму договору з накладення електронного цифрового підпису.

Строк користування кредитом визначається умовами договору, проте строк дії кредитного договору встановлюється з дня надання кредиту і до повного погашення кредиту та виконання інших зобов’язань позичальника за договором.

Варто зазначити, що до кредитних договорів укладених з юридичними особами та фізичними особами – підприємцями не застосовуються положення Закону України «Про споживче кредитування».

Василь Пелепецький адвокат фінансової компанії Activitis.