Мешканці повинні самі контролювати нарахування сум у платіжках за теплоенергію: думка журналістки

Читать на русском
Катерина Котенкова

Журналістка Катерина Котенкова у програмі «Суть подій» для каналу Знай.ua розповіла, якими способами ЖЕКи списують з мешканців більше грошей за опалення, ніж реально повинні.

«Наприклад, в опалювальний сезон в вашому домі можуть «вкрасти» загальдомовий лічильник тепла. У цьому випадку рахунки за опалення будуть нараховувати виходячи з нормативів, які найчастіше вище реальних. Правда, інтересу ЖЕКу в цьому випадку немає, адже гроші за тепло ми платимо безпосередньо тепловикам. «Хімічити» з опаленням можуть хіба що ЖЕКи в нових будинках, де у тепловиків ще немає прямих договорів зі споживачами», - каже Котенкова.

Вона пояснила, що «схема» полягає в тому, що ЖЕК платить за спожите тепло всього будинку місцевим обленерго, а споживачі розраховуються вже з ЖЕКом. Але найцікавіше, за словами Котенкової, те, що в нових будинках є лічильники, а в платіжках є дві графи - «спожите тепло» і «оплата опалення місць загального користування» (або той же МЗК). І буває, що за опалення МЗК налічують більше, ніж за опалення квартири.

«Чому так відбувається? Відповідей кілька: ЖЕК може списувати більше, ніж споживає будинок. І тут мешканці самі повинні контролювати. Але буває, що ніхто нічого не хімічить, а рахунки за МЗК все одно високі. І тут відповідь така: місця загального користування багатоквартирного житлового будинку - це приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування, крім під'їздів, це ще й горища, підвали, ліфтові шахти і т.д. Їх теж доводиться опалювати за загальний рахунок», - розповіла Котенкова.

Вона зазначила, що згідно з нормативною документацією, розрахунок плати за опалення відбувається наступним чином: з сумарного обсягу тепла, який спожив будинок, віднімають споживання всіх квартир і потім розкидають залишок на всіх згідно з площею їх житла. Як кажуть експерти в сфері ЖКГ, вирішити цю проблему може система, яка буде автоматично збирати дані з усіх лічильників.

«Ціна такої дистанційної системи передачі показників - кілька десятків тисяч гривень, і часто зібрати всю суму на її установку швидко не виходить. Тому як варіант мешканці самі можуть знімати показання всіх квартирних лічильників в останній день місяця і подавати їх в ЖЕК. Але люди у нас ледачі, без образ, скажу вам так, коли в будинку відключають світло, дзвонять в ЖЕК, аварійку, Київтеплоенерго одні і ті ж мешканці, а решта пишуть в чаті будинку, що трапилося і коли буде світло», - розповіла журналістка.

Раніше Politeka повідомляла, що Котенкова розповіла, якими будуть наслідки за несплату комунального боргу.

Нагадаємо, Завальнюк розповіла про суть того, що відбувається навколо можливого скасування мораторію на експорт лісу.


Фінансова компанія Activitis за підтримки Програми USAID АГРО готує до запуску Сервіс WEAGRO – Агророзстрочка для агросектору

Діряві санкції: потік люксових авто йшов через Польщу до Білорусі та рф

Анастасія Штаньковська про е-гривню: майбутнє фінансових операцій в Україні - від роздрібних платежів до цільових соціальних виплат

Інноваційний сервіс агророзстрочки для агросектору від Фінансової компанії Activitis за підтримки Програми USAID АГРО

Василь Пелепецький про вимоги законодавства до кредитних договорів

Анастасія Штаньковська про потенціал Е-гривні: відмінності від криптовалюти та переваги для України

Ірина Попова про бізнес і фінансовий моніторинг: наслідки взаємної протидії та шляхи їх подолання

Віктор Вільчинський про експортний та державний факторинг: нові горизонти для українського бізнесу

Василь Пелепецький про ключові аспекти забезпечення виконання умов кредитного договору

Віктор Вільчинський: який досвід наслідуватиме Україна у розвитку факторингу?

Держфінмоніторинг продовжує боротьбу з агресором на економічному фронті: заблоковано понад 14 млрд гривень

Інна Завадська про санкційний комплаєнс — захист бізнесу в умовах міжнародних викликів

Збільшення часу й вартості перевезень: журналіст розповів, як зміняться ціни на пальне через блокаду кордону

Андрій Ревякін зробив огляд останніх новин фінтеху та інновацій від Rebail Capital: штучний інтелект, відкритий банкінг, безготівкові платежі

Віктор Вільчинський про розвиток торгового факторингу в Україні: електронні реєстри, державні закупівлі, фінансова освіта

Провал російського ВПК: політтехнолог пояснив, чому росія насправді не хоче виводити танк "Армата" на фронт

Бізнес-омбудсмен Роман Ващук про роботу податкової: Держава працює собі в мінус

Павло Матіяш: прострочені кредити становлять третину в Україні - шляхи вирішення для фінансового сектору

Інна Завадська: санкції, чому настільки актуально?

Показати ще